Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Кожен із нас так чи інакше мав справу з бюрократичною системою нашої держави, з чиновницькими кабінетами та клерками стосовно отримання відповідних пільг, дотацій тощо з боку держави. Починаючи від батьків, які отримують допомогу у зв'язку з народженням дитини, закінчуючи оформленням пенсії непрацездатною категорією громадян.
Різноманітних нормативно-правових актів, тих, що втратили чинність, призупинених положень відомчих актів існує дуже багато. На фоні такої правової політики держави пересічному громадянину, який все своє життя працював на державу і не мав можливості отримати юридичні знання, важко розібратися у сьогоднішньому законодавчому колапсі.
Нині майже кожен п'ятий пенсіонер не знає, за яким принципом нараховується пенсія, чи має він право на доплату до пенсії тощо. Для того, щоб владнати такі питання наші пенсіонери або задовольняються тим, що вони отримують, або (незначна частина) звертаються через своїх знайомих до посадових осіб пенсійних органів, аби вони перерахували пенсію та збільшили її розмір (по можливості) хоча б на кілька гривень. Скажіть, будь-ласка, чому перерахунок пенсії має залежати від посадових осіб пенсійних органів? Чи вони виплачують кошти зі своєї "кишені"? На сьогодні правовідносини пенсіонер - працівник пенсійного фонду, мають ознаки корумпованості в окремих проявах. Так не може тривати далі, оскільки кожен громадянин протягом своєї трудової діяльності сплачував відповідні внески і він має право на гідне життя пенсіонера.
Таких прикладів можна наводити чимало, оскільки вони є в кожній галузі, в кожному державному органі, який так чи інакше пов'язаний з соціальними виплатами, пільгами, дотаціями тощо. Зрозуміло, якщо так буде й далі, то це призведе до "ручної" системи управління соціальними пільгами. Не можу не згадати і дітей війни, які за законом мають право на доплату до пенсії, а Кабінет Міністрів України встановлює інше. Чи це не є прикладом "ручної" системи управління відповідними органами, які здійснюють соціальні виплати?
Вважаю, що соціальні виплати не можуть залежати від волі окремих осіб, які приходять до влади, йдуть з неї, потім знову повертаються. Я переконаний, що соціальні стандарти (пільги), до речі, гарантовані державою, є обов'язковими до виконання. Їх розмір може коливатися лише в бік збільшення, та аж ніяк не до зменшення. Такі твердження підтверджуються і кількома рішеннями Конституційного Суду України. Для того, щоб у подальшому не допускати можливості "ручного" керування соціальними пільгами, з метою відкриття та узагальнення інформації про розмір, порядок, кількість соціальних пільг, адаптації соціального законодавства України до законодавства Європейського Союзу, потрібно якнайшвидше вирішувати питання перспективи кодифікаційної діяльності у сфері соціального забезпечення.
Під кодифікацією слід розуміти діяльність, яка спрямована на зміну чинного законодавства шляхом підготовки та прийняття нового, узагальнюючого, юридично цілісного і внутрішньо узгодженого кодифікованого акта, в якому на підставі єдиних принципів досягається правове регулювання відносно однорідних і досить стабільних суспільних відносин. Звичайно, процес кодифікації не є питанням одного дня, це складний процес, який вимагає виваженого, системного цілісного підходу, спрямованого на досягнення бажаних результатів. Але починати треба вже сьогодні і, перш за все, з українського парламенту, який просто зобов'язаний визначити своїм пріоритетним завданням докорінну реструктуризацію всієї системи соціальної інфраструктури суспільства та не допустити руйнації вже існуючих соціальних надбань. Потрібно якнайшвидше приймати Соціальний кодекс, але виключно в такому вигляді, щоб він відповідав нормам Європейської соціальної партії та Європейського кодексу соціального забезпечення. В основі предмета правового регулювання повинні бути права громадян за певним видом соціального ризику, а формування організаційно-правової форми щодо регулювання соціальних відносин - обумовлюватись необхідністю забезпечення цих прав.
Процес кодифікації соціального законодавства України повинен об'єднати, гармонізувати й розвивати норми і принципи суспільних відносин, визначених у національному законодавстві. Крім того, він повинен враховувати ратифіковані Україною міжнародні договори, у тому числі легалізувати позитивний досвід у сфері соціальних відносин, загальнолюдські цінності, визначені в Статуті ООН, Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, Декларації прав людини, рекомендації Ради Європи тощо, які сьогодні виступають у ролі стандартів, що визначають цивілізованість не лише окремої країни, а й світового співтовариства в цілому. Сподіваюсь, що наші законодавці зроблять правильні висновки та зможуть забезпечити нам європейські стандарти в галузі регулювання соціальних відносин. Принаймні, хочеться в це вірити...
Віталій КУЛАКОВ
Звяжіться з нами
044 209 23 52