Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Контракт ІТ компанії з іноземним клієнтом: правила та тонкощі складання
Контракт – це основа діяльності та отримання прибутку будь-якої компанії, особливо ІТ сектору. Всі починають з малого, але всі мріють про величезні за масштабом та вартістю контракти. Враховуючи, що контракт – це документ, від якого залежить подальша співпраця з клієнтом та по суті отримання доходу, його правильне складання та формулювання є запорукою успіху. В контракті передбачаються основні права та обов’язки всіх сторін, започатковується механізм дій в тій чи іншій ситуації, встановлюються штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань тощо.
Що потрібно знати для укладання надійного ЗЕД-контракту аби не схибити?
Аутстаффінг – затребувана послуга, але її належне правове регулювання в нашій країні відсутнє, тому його регулювання в бізнес-середовищі встановлюється завдяки звичаям. Однією з ключових ознак аутстаффінгу є тимчасова передача розробника в розпорядження фактично замовника. Іншими словами, виконавець послуг – ІТ компанія, надає всі інструменти для свого працівника, який фактично працює на Клієнта та саме йому підпорядковується в проекті. Зазвичай, Клієнт-замовник фактично оплачує за години перебування представника ІТ компанії в його розпорядженні, коли той працює над певною частиною проекту. Тобто, основна відповідальність за реалізацію проекту залишається за Замовником, оскільки в даному випадку представник ІТ компанії (виконавця) виконує лише частину роботи по технічному завданню Замовника.
Якщо мова йде про розробку ІТ продукту в комплексі із завершенням та тестуванням продукту, то це вже можна визначити як договір підряду, де ІТ-компанія вже буде відповідати за результат комплексної роботи та самостійно визначати безпосередніх виконавців. Таким чином, оплата за надані ІТ-послуги буде визначатись або поетапно, або по завершенню проекту, на відміну від аутстаффінгу, де оплата погодинно або за певний період роботи.
Таким чином, незалежно, яку назву буде мати договір, завжди потрібно виходити з його суті, адже там буде визначено конкретний предмет і, як наслідок, відповідні правовстановлюючі норми, а також фінансові та податкові зобов’язання.
2. Потрібно чітко визначити ціну договору, порядок та строки оплати послуг/робіт.
Тут мова йде про те, хто та коли виставляє рахунок, підстава оплати (рахунок чи акт виконаних робіт), платіжна система, яка буде використовуватись для оплат, курс валют, врахування податків, комісій, оплата додаткових послуг тощо.
Якщо проект є великим, а завдання будуть різними, ми радимо оформлювати кожне конкретне завдання шляхом укладання додаткових угод, де передбачати специфіку та особливості кожного окремого завдання, деталізувати його для уникнення непорозумінь в майбутньому, а сам договір залишиться фундаментальною базою домовленостей.
3. Враховуючи, що, зазвичай, міжнародний договір укладається мінімум двома мовами (англійська та українська, наприклад), варто визначити, яка мова є пріоритетною у застосуванні, якщо виникне різне тлумачення тієї чи іншої норми.
Розуміючи, що в кожній ІТ-компанії є свої менеджери, які фактично стоять на початку укладання контракту, деталізують всі тонкощі проекту, все ж таки не варто ігнорувати знання професійних юристів, оскільки всі домовленості мають бути оформлено юридично, відповідно до встановлених норм законодавства тієї чи іншої країни, про які менеджер може не знати.
4. Важливо передбачити відповідальність сторін за порушення умов договору.
Мова йде звичайно і про порядок оплати, і про порядок надання послуг/виконання робіт, але не тільки. ІТ-продукт – це фактично завжди предмет інтелектуальної власності, який виникає наприкінці. Тому важливо передбачити, що всі права залишаються у Замовника або навпаки – залишається у ІТ-компанії. Крім того, працюючи над проектом обидві компанії мають доступ то тієї чи іншої конфіденціальної інформації, тому потрібна відповідальність за її нерозголошення і т.п. Критично важливим є необхідність передбачити в контракті неможливість так званого переманювання працівника ІТ-компанії, неможливість його роботи поза волею працедавця: це штрафи як для працівника ІТ-компанії (в особистому з ним контракті), так і відповідальність замовника. При цьому, розмір відповідальності має бути таким, щоб порушнику не вигідно було порушувати умови, а сам штраф перевищував суму доходу при порушенні умов договору.
Важливо, що обмеження щодо недопущення так званого переманювання, «крадіжки» клієнта, нерозголошення комерційної та конфіденційної інформації, мають діяти не тільки в період дії договору, а й певний період після його закінчення, наприклад, ще 5 чи 10 років.
5. Контракт має мати чітко визначений момент, коли новостворений продукт – об’єкт права інтелектуальної власності переходить у власність Замовника, адже іноді продукт поділений на частки і за окремі частини проводяться оплати. При цьому, ІТ-компанії важливо отримати оплату, тому нерідко ІТ-компанії передають право власності або за підписаним актом, або з моменту отримання оплати. В цьому випадку Замовник також має бути застрахований, що продукт готовий до використання та відповідає його очікуванням. Для цього варто передбачити можливість доопрацювання продукту з боку ІТ-компанії аби продукт мав завершений вигляд.
Іншими словами в контракті варто передбачити момент передачі, закінчення виконання робіт, а також фіксувати чітко момент, з якого виникає обов’язок розрахунку. Враховуючи, що специфіка кожного предмету договору різна, цьому варто приділяти особливу увагу, інакше – це шлях до суду та спору.
6. Дострокове розірвання договору та його припинення.
Не менш важливий момент в даній темі статті, адже ІТ-компанія можливо. здійснила певні капіталовкладення для реалізації проекту, а замовник достроково розриває договір, що призведе до збитків компанії, відтоку кадрів тощо. Тому в контракті потрібно чітко передбачити, в яких випадках договір може бути достроково припинений, яка процедура припинення (повідомлення), яка вартість компенсації іншій стороні за дострокове розірвання договору, порядок передачі частково готового продукту, можливість його використання, реєстрації як об’єкту авторського права тощо.
7. Особливу увагу потрібно приділити юрисдикції та порядку вирішення спору в разі його виникнення. Іншими словами – визначити, в якому суді буде розглядатись спір: по місцю розташування ІТ-компанії чи замовника, а може взагалі на нейтральній території в арбітражі.
Звичайно, в даній статті ми не намагались розкрити абсолютно всі аспекти контракту ІТ-компанії, оскільки кожен договір є індивідуальним. В цій статті ми намагались звернути увагу на те, що сам договір має бути грамотним, правильним та максимально безпечним з юридичної точки зору. Саме для цього ми працюємо з нашими клієнтами, аби в їх діяльності був правовий спокій та стабільність.
Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат, к.ю.н. Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52