Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Можна багато говорити про нашу владу… Виконавча влада діє за своїми внутрішніми законами, які встановлює головний її координатор; судова влада – підпорядковується «порадам» і вже потім звертає увагу на Закон; законодавча – напевно взагалі має бути перейменована – «для своїх, у потрібний час - давальняяя!».
Найстрашніше, що це наша біда, яку ми з вами і зробили… Звісно, хтось може говорити, що це Америка у всьому винна, хтось каже, що це Західна наволочка… Але давайте зізнаємось, що це саме ми вибираємо… Це ми не бачимо…Це ми захищаємо…Це ми агітуємо…Це ми продаємось…
Ми самі зробили це суспільство. Як казав один філософ, кожен громадянин живе в тому суспільстві, на яке він заслуговує.
Було багато помилок, було багато довіри, було багато слів... Може вистачить цих безглуздих висловів! Потрібно діяти та піднімати на ноги найважливіші інститути суспільства.
Я хотів би зупинитися на інституті адвокатури. Хто такий сьогодні адвокат? Це така ж безправна людина, як і кожна з нас... Але ж вона покликана захищати наші Законні інтереси... Як?
На жаль, на це питання могла відповісти Верховна Рада лише 1992 року, коли ухвалила закон «Про адвокатуру». На превеликий жаль, тільки в 1992 році, бо більшого він не зміг зробити... Я говорю про права адвоката... Ці права так і залишилися «уявними» нормами, які всі ігнорують. А як же інакше? У нас у державі прийняте правило – «що не заборонено законом, то дозволено». Отак і щодо адвокатів, щоб адвокат не просив, можна його «ВІДФУТБОЛИТИ», бо за ЦЕ нічого не буде…А немає відповідальності за відмову адвокату у наданні інформації. Скажіть мені, а навіщо адвокат має право вимагати інформацію для захисту інтересів людини? А навіщо це передбачено Законом? Щоб шанувати адвоката? Дякую…Але кожне право, повинно тягнути за собою відповідальність або обов'язок іншої сторони…. Шкода, що наша держава думає по-іншому і не визначає відповідальності… Адже адвокат покликаний захищати членів суспільства, тобто громадян, які є маленькими складовими самої держави. Тож може розпочати зі СПРАВЖНЬОГО захисту цих дрібних складових, щоб потім держава складалася з великих захищених слоїв населення, які зможуть сформувати необхідну людям владу?
В Америці та інших західних країнах адвокат має високий суспільний статус, який дозволяє йому точно виконувати покладені на цей інститут функції. У розвинених країнах адвокат – це як кваліфікований лікар, якому довіряють, це як машиніст, що веде поїзд у потрібному напрямку, це як ніс корабля, який пробиває всі перешкоди…
Напевно для того, щоб наблизитися до європейських стандартів, в першу чергу, потрібно РЕАЛЬНО узаконити статус адвоката… за професійні дії.
Скажіть мені, пліз, громадяни законотворці, чому ви й досі дозволяєте брати участь у судових засіданнях, на рівні з адвокатами, простим юристам? Невже ці категорії можуть бути на одному рівні? Якщо так, то давайте передбачимо для них певний обсяг відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків… Так, у них законодавчо і обов'язків немає… Скажіть, як таке може бути? Якщо адвокат порушить закон, його позбавляють права на заняття адвокатською діяльністю, а якщо юрист, то нічого… так і буде. Може це і є один з епізодів «безвідповідальності», який потрібно виключити з нашого суспільства.
Я впевнений, що в нашій державі є велика команда чесних і справедливих адвокатів, які з гордістю готові допомагати нашим простим громадянам у вирішенні їхніх побутових та інших проблем. Сьогодні адвокат змушений використовувати свої особисті зв'язки для того, щоб повною мірою захистити наших громадян, для чого докладає левову частку зусиль. А хіба це не первісне завдання держави? А хіба це не є основою конституційних положень? Чому це потрібно лише адвокату? Відповідь проста - адвокат, це той інститут, який ще не повністю втратив свій зміст і своє призначення. Але якщо ми й далі почнемо ним нехтувати, то є шанс втратити і цей інститут, який так необхідний для благополуччя нашого суспільства.
Хотілося б побажати нашим співгромадянам-законотворцям скоріше «реально» узаконити права адвокатів, аби вони могли реально захищати права та інтереси наших громадян. Якщо держава не в змозі захистити своїх громадян, нехай частково делегує свої функції такому інституту, як адвокатура. Я думаю, що якщо в нас почнуть діяти закони, які повернуть добрий статус адвоката, люди здобудуть віру, захист та впевненість, а це запорука успіху порядного та законослухняного суспільства
ЧОМУ І ЯК ТРЕБА ПЕРЕВІРЯТИ ІНОЗЕМНОГО КОНТРАГЕНТА?
Діяльність бізнесу так чи інакше пов’язана з імпортом та/або експортом продукції та послуг. Зазвичай, ймовірно немає жодного бізнесмена, який би хоча б раз не працював з іноземним контрагентом. Сьогодні робота з іноземним суб’єктом стала ще більш актуальною в масштабах країни. Натомість, нажаль, не всі суб’єкти господарювання з іноземною реєстрацією є сумлінними. Звичайно, що в країнах ЄС ризик натрапити на підприємство-шахрая мінімальний, але він присутній завжди. Складність ситуації полягає в тому, що навіть вигравши суд, підприємству буде важко виконати рішення українського суду, адже місце виконання його буде – іноземна держава, де зареєстрований даний суб’єкт. Крім того, дуже часто співпраця з несумлінним іноземним контрагентом є ризиком потрапити в поле зору іноземних спецслужб, що призведе до втрати іміджу, і як наслідок – втрата часу та коштів. До того ж, валютний контроль з боку нашої податкової також буде спостерігати за Вами, адже невиконання зобов’язань Вашим контрагентом стане Вашою проблемою.
Перевірка контрагента важлива для кожного!
З чого почати перевірку?
Варто перевірити документи у потенційного контрагента: витяг з реєстру (чи інший документ, що підтверджує державну реєстрацію); статут; фінансову звітність (її подають мінімум щорічно, щоб бачити нормальну фінансову життєдіяльність контрагента); копію ліцензії; місцезнаходження; назву сайту чи сторінки в соцмережі тощо.
Зауваження. Будьте обережні з запитом фінансових документів, оскільки це виходить за рамки їх ділового етикету та/або є комерційною таємницею. Варто пояснити, що Ви маєте бути переконані у фінансовій стабільності контрагента, тому вам потрібні документи, аби бути впевненими в майбутньому виконанні зобов’язань.
Маючи первинний пакет документів, можна перевірити наявність реєстрації суб’єкта господарювання, перевірити його реальне місцезнаходження, наявність потужностей, персоналу. Фінансова звітність підкаже про платіжну дисципліну контрагента. Крім того, інформація з реєстрів та Статуту дозволить чітко визначити повноваження керуючого органу та його обмеження. Це все дозволить мінімізувати ризики недійсності угоди та втрати коштів.
Звертаємо увагу, що в кожній країні є свій реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і назви цих реєстрів можуть бути різними - торговий реєстр, реєстр підприємців тощо, проте суть та ж сама, що і в нашому ЄДР). До речі, в більшості країн – доступ до реєстру платний, на відміну від нашого реєстру.
Варто перевіряти по відповідним реєстрам інформацію чи не перебуває контрагент у процедурі банкрутства або статусі неплатоспроможності.
Як правило, у всіх країнах є відповідний реєстр, аналогічний нашому, де можна перевірити всю необхідну інформацію. До речі, станом на сьогодні більшість країн Європейського Союзу приєднались до єдиної бази даних, в якій ви можете перевірити відповідний статус компанії. Тож, якщо ваш контрагент зареєстрований в одній із країн з переліку, ви можете перевірити його за https://e-justice.europa.eu.
Не потрібно нехтувати і перевіркою валідності номеру ПДВ, оскільки це також важливий критерій перевірки. Основну інформацію можна отримати з цього реєстру https://ec.europa.eu/.
Важливим критерієм перевірки контрагента є наявність про нього інформації в судових реєстрах країни реєстрації потенційного партнера. В реєстрі Ви зможете побачити чи є в реєстрі інформація з негативним контекстом, а саме:
Крім того, ми радимо перевіряти і наш, український судовий реєстр, адже можливо ваш потенційний контрагент вже мав «досвід» роботи з іншими компаніями в Україні.
Третє. Санкційні списки
Враховуючи сьогодення, варто перевіряти потенційного контрагента на наявність його в санкційних списках (а також його засновників), бо співпраця з такою компанією – це гарантовані негативні наслідки для вас (криміналне провадження, блокування роботи, обшуки і т.п). Наразі найактуальнішими списками є: санкційні списки РНБО України, США, ЄС.
Четверте. Інтернет-моніторинг
Інтернет-моніторинг також є дієвим інструментом для перевірки контрагента. Соціальні мережі, міжнародні сайти, відгуки і т.п. – це також потужний інструмент для перевірки контрагента.
Ви завжди можете розраховувати на нашу підтримку та допомогу. Ми зацікавлені в систематичній та благополучній роботі наших суб’єктів господарювання та працюємо саме для цього. Дякуємо за довіру!
Адвокатська фірма «ADVICE»
Законодавчий орган нашої країни напередодні нового року вирішив зробити для бізнесу багато «подарунків» у вигляді ухвалених законопроектів, які повинні благотворно вплинути на ведення бізнесу в Україні. Одним з таких «подарунків» є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці».
Бажання бізнесу зменшити розмір єдиного соціального внеску виникло давно, тому така ідея «надихнула» уряд і парламент на ухвалення вищезгаданого закону.
…
Саме так охрестили парламентарії підписаний 1 жовтня 2018 року закон № 8490. Даний нормативний акт вносить зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу України щодо надання іншій особі або її представнику, права або законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, заявляти клопотання слідчому та/ прокурору про закриття кримінального провадження. У разі відмови ініціатор клопотання може звернутися до слідчого судді та апеляційної інстанції. Однак, така дія буде можливою, якщо існує нескасована постанова слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження. З одного боку – чудове нововведення, проте з боку практики скажу, що це скоріше забуте старе. У редакції попереднього КПК була аналогічна норма, яку нам у минулому довелося застосувати в одній із кримінальних справ. Так, прокурором було направлено справу до суду і надалі призначено судове засідання. При цьому у нашому розпорядженні була постанова про закриття кримінальної справи за тими самими фактами, які були предметом кримінального провадження. І ось ми вирішили застосувати цей козир та заявили суду клопотання про закриття справи у зв'язку з чинною постановою про закриття кримінальної справи. У цей момент прокурор попросив перерву і після її закінчення приніс до суду ухвалу про відміну постанови про закриття кримінального провадження. Всі!!!
Цей приклад показує практичну неспроможність нової «старої» норми. Для її реалізації необхідно внести відповідальність прокуратури за прийняття так званих постанов заднім числом, а саме не застосовувати жодну ухвалу, яка внесена до Реєстру після подання відповідного клопотання.
З іншого боку уявимо ситуацію. Один орган розслідує одну й ту саму подію і робить це формально, приймаючи надалі постанову про закриття кримінального провадження. Інший орган більш детально розслідує ці події та фактично доводить наявність складу кримінального правопорушення та провину людини. При цьому обидва органи не знають про існування розслідування у різних підрозділах. І ось апогей! Довівши фактично провину злочинців, слідчий має закрити справу, бо існує вже ухвала про закриття провадження за таким фактом. Справедливо? Напевно ні. Для більшої справедливості потрібно внести зміни до кодексу з метою недопущення розслідування одного й того самого факту (події) кількома підрозділами чи відомствами. Це допоможе реалізувати вищевказані нововведення та сприятливо позначиться на представниках бізнесу, які іноді по кілька разів викликаються кількома слідчими з різних відомств за одним і тим самим фактом у рамках різних розслідувань.
Повертаючись до нового нормативного акту слід зазначити, що загалом закон має спростити ще й притягнення до відповідальності слідчого, прокурора, правоохоронця, які ухвалили незаконні рішення під час розслідування кримінального провадження та які у подальшому скасовані судом. Іншими словами – за неправомірне переслідування бізнесу винні нестимуть персональну відповідальність, у тому числі й матеріальну. Чи так це?
Остаточна редакція підписаного Президентом закону суттєво відрізняється від первісної редакції законопроекту.
Так, законопроектом передбачалося доповнити КПК України нормою, згідно з якою у разі винесення слідчим суддею за результатами розгляду скарги ухвали про скасування рішення слідчого/прокурора, скасування повідомлення про підозру або зобов'язання припинити дію, така ухвала має бути направлена керівнику органу, посадовою особою якого є слідчий /прокурор, для організації проведення щодо нього службового розслідування та вирішення питання про притягнення до відповідальності.
У свою чергу, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, планувалося доповнити таким випадком виникнення права особи на відшкодування шкоди, як винесення судового рішення, яким задоволено його. скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого/прокурора (у порядку КПК).
І, нарешті, змінами до Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, а також до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачалася можливість держави у у разі відшкодування ним за рахунок коштів держбюджету шкоди, заподіяної працівниками правоохоронних органів, стягувати з них таку шкоду у порядку регресу у разі встановлення у їх діях складу кримінального правопорушення або за наявності у їх діях складу дисциплінарного проступку.
На жаль, виходячи з тексту прийнятого закону, стаття 130 КПК України додаткова
на норму щодо права держави на заяву до правоохоронців регресної вимоги про відшкодування виплаченої за рахунок коштів держбюджету шкоди у разі встановлення у їх діях обвинувальним вироком складу кримінального правопорушення або складу дисциплінарного проступку. З урахуванням наших реалій, напевно, довго доведеться чекати і такого вироку та такого відшкодування… Питання, чи працюватиме норма?
Загалом, сам факт того, що законодавець намагається отримати симпатії бізнесу – заслуговує на повагу. Однак, прийняття подібних законів у частині їх змісту, викликає побоювання, оскільки багато хто чекав на активні дії щодо захисту бізнесу та стимулювання роботи правоохоронців не на «свою кишеню», а на інтереси держави та її громадян. Вийшло так, що зазначені зміни в КПК не є реальним механізмом захисту бізнесу від протиправних дій правоохоронців, а лише розширюють випадки реалізації державою права на зворотну вимогу до особи, яка завдала такої шкоди. Здавалося б, маленький позитивний момент є, але… А де такий механізм залучення? Чи не стане слідчий заручником прокуратури та керівництва, яке триматиме всіх на «гачку»? А чи не вб'ємо ми й так майже «померле» бажання слідчих щось робити та шукати реальних злочинців?
Очевидно, що на сьогодні залишається актуальною необхідність додаткового законодавчого вдосконалення механізму притягнення до відповідальності правоохоронців за їх незаконні дії та отримання відповідної компенсації. Наші громадяни самі зможуть захистити свої права, їм тільки потрібно дати реальні можливості: об'єктивні та справді незалежні суди, реальне дотримання принципу рівності та змагальності сторін, невідворотність покарання за зловживання, непрофесіоналізм та порушення закону.
Саме ці ключові моменти можуть вирішити проблему захисту бізнесу від надуваги з боку правоохоронців.
Детальніше про нас www.advice.ua
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат
Віталій Кулаков
Звяжіться з нами
044 209 23 52