Звяжіться з нами

044 209 23 52 067 233 50 58

Звяжіться з нами

044 209 23 52
067 233 50 58

Цікава інформація для бізнесу

ВАЛЮТНА ПАСПОРТИЗАЦІЯ

З 1 січня 2013 р. набула чинності нова законодавча норма, згідно з якою фізичні особи зобов'язані надавати паспорт під час купівлі та продажу валюти – зміни до Постанови НБУ № 502 від 12.12.2002 р. У такий спосіб НБУ хоче зменшити попит населення на валюту.

Цей метод, швидше за все, працюватиме у парі з можливим запровадженням додаткового збору на продаж валюти. Незважаючи на те, що так звана паспортизація не є для населення України чимось особливим (починаючи з жовтня 2011 р.), все ж таки спробуємо проаналізувати нові вступні. Так, банк може здійснювати операції на суму, яка не перевищує 50 000 гривень, за умови пред'явлення документа, що засвідчує особу. У разі проведення операції понад 50000 гривень фінансова установа зобов'язана зазначити у довідках та квитанціях П.І.Б. особи, серію та номер паспорта (іншого документа), дату видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), ідентифікаційний код (за наявності). Крім цього, касир або інший співробітник зобов'язані протягом робочого дня зберігати копії сторінок документа. Ще одним нововведенням (згідно з п. 1.5 Постанови НБУ) є заборона операцій протягом дня на суму понад 150000 гривень.

Вочевидь, що зазначені методи спрямовано на скорочення валютного попиту, зокрема і запобігання відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Проте, навряд чи такі методи зможуть суттєво покращити економічні показники країни. За великим рахунком запровадження таких методів фактично не є боротьбою з причинами тінізації, а заходами наслідків від неї. Адже погодьтеся, «тіньовики» як були, так і залишаться, оскільки їх послуг потребують багато наших співгромадян, здебільшого ті, які якраз і мають відношення до прийняття різноманітних нововведень. У деяких регіонах продовжують працювати «тіньові» обмінні пункти, у деяких на обміні стоять так звані «міняли» тощо. Цим наш народ не здивуєш… Причина одна – повністю подолати це явище поки що не вдається, а може й не дуже хочеться…

Із цього випливає висновок: від нововведень, звичайно, деяким «тіньовикам» стане менш комфортно, але погодьтеся, обмеження стосуватимуться і простих громадян, які жодного відношення до «тінізації» не мають. Чи викорінимо ми вищезгадану проблему покаже час, але дуже хочеться вірити в казку з хорошим кінцем…

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий, адвокат Кулаков Віталій

ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНИЙ ОБОВ'ЯЗК

З початку 2014 року Україна переживає нелегкі часи, які ускладнюються військовими подіями на сході нашої країни. У березні цього року ми стали свідками появи першого в історії незалежної України Указу Президента України від 17.03.2014 р., яким було оголошено часткову мобілізацію. З набранням чинності цим Указом Глави держави досить актуальним став термін – «військово-транспортний обов'язок». Що він означає для підприємств, яка відповідальність за порушення зобов'язань, як це вплине на матеріальний стан суб'єктів господарювання та інші актуальні питання ми спробуємо розкрити у цій статті.


Відповідно до статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військово-транспортний обов'язок – це зобов'язання, яке встановлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України в особливий період транспортними засобами та технікою, яке поширюється на підприємства, що забезпечують експлуатацію транспортних засобів. Крім того, питання військово-транспортного обов'язку детальніше регламентовані Постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28.12.2000 р. "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок".
Важливо зазначити, що на даний момент дещо змінено редакцію статті 6 вищезазначеного закону, оскільки 20 травня 2014 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації». Відтепер, виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не запроваджено правовий режим військового або надзвичайного стану, здійснюється шляхом безкоштовного залучення транспортних засобів підприємств, установ, організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах повернення транспортних засобів власникам після оголошення демобілізації.
Проте, керівники підприємств повинні знати, що ліміти та норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів встановлюються виключно Кабінетом Міністрів України.
Після затвердження таких лімітів вилучення (відчуження) транспортних засобів здійснюється районними (міськими) військовими комісаріатами на підставі розпоряджень місцевих державних адміністрацій.

 

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК В 2015 РОЦІ - ЛАБІРИНТ ІЛЮЗІЙ

Законодавчий орган нашої країни напередодні нового року вирішив зробити для бізнесу багато «подарунків» у вигляді ухвалених законопроектів, які повинні благотворно вплинути на ведення бізнесу в Україні. Одним з таких «подарунків» є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці».

Бажання бізнесу зменшити розмір єдиного соціального внеску виникло давно, тому така ідея «надихнула» уряд і парламент на ухвалення вищезгаданого закону.

Бути чи не бути податковим перетворенням у нашій країні

Після гучних заяв нової влади начебто замаячило «щастя» для підприємців – амністія, зниження ставок, ліквідація податкової міліції, оптимізація роботи інспекції тощо. А де реалізація сказаного? Чи не збережеться під новими вивісками стара система утримання підприємців у «тонусі» замість принципово нової податкової системи?

Відомо, що бізнес – партнер держави, а не дійна корова, але як знайти баланс інтересів? Як виключити порушення? Очевидно змінити правила гри так, щоб бути порушником стало невигідно. Скажімо, перетворити орган формування бюджету на сервісну службу відповідно до гасла, зображеного на знаку податкової. Хорошим прикладом у цьому випадку міг би стати досвід Грузії, яка створила інститут податкових офіцерів, завдання яких не проводити перевірки з нарахуванням штрафів, а допомагати підприємцям не допускати помилок при веденні податкового та бухгалтерського обліків. Контролювати, попереджати та виявляти неточності, допомагати у виправленні – такою може бути основна функція нової служби. Безумовно, цілеспрямоване та систематичне ухилення від сплати податків слід припиняти, але значення цієї функції має бути другорядним.

 

Варто було б зберегти не більше 5-8 видів податків та зменшити розмір їх ставок (у ПК України вже є норма поетапного зменшення податку на прибуток та ПДВ); ліквідувати соціальні внески. Ці заходи разом з іншими перетвореннями могли б створити основу для виходу грошових потоків з тіні та поповнення бюджету замість зниження податкового навантаження.

Відомо, що краще робити, ніж переробляти. Тому варто було б розпочати з чистого аркуша, оголосивши податкову амністію та тимчасовий мораторій на проведення перевірок підприємств. Бізнес повинен почати думати про майбутнє та розвиток, а не про те, як домовлятися з перевіряльниками чи перехитрити митницю, щоб вижити.

І останнє. Створення спеціальних рахунків із ПДВ, як механізму викорінення «податкових ям», створює додаткові труднощі усьому бізнесу і, насамперед, – сумлінним платникам податків. Такі рахунки фактично змусять підприємства сплачувати податки авансом, що незворотно призведе до підвищення цін, які вже зараз не відповідають життєвому рівню населення. Крім того, головна мета – «мотивація для платника податків неухильно дотримуватись норм податкового кодексу та не ухилятися від сплати податку» – досягнуто не буде. Тому слід відмовитися від створення таких рахунків негайно. Боротьба з центрами конвертації повинна починатися не з тиску на бізнес, а з викорінення «покривань» і «зацікавленості» в чиновницьких кабінетах контролюючих органів.

З часів Незалежності держава сформувала переконання, що підприємець – це потенційний неплатник податків та причина дірявого бюджету, а податківці – чесні захисники Вітчизни, які ведуть боротьбу з першими. Поки ця філософія в умах політиків переважатиме, здорову та сильну економіку нам не збудувати.

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий, адвокат Кулаков Віталій

КРЕДИТНОЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ ПО-НОВОМУ

КРЕДИТНОЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ ПО-НОВОМУ 9 апреля текущего года было ознаменовано принятием Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно кредитных обязательств)». Несмотря на то, что к моменту окончательного принятия закона его существенно переработали, в конечном итоге мы получили ряд значительных законодательных нововведений.

Так, внесены изменения в ст. 165 Налогового кодекса Украины, а именно в п. 165.1.16, согласно которому не включаются в общий месячный налогооблагаемый доход плательщика доходы, полученные вследствие реализации заложенного имущества налогоплательщика в связи с неисполнением последним своих кредитных обязательств. Важно отметить, что это правило работает в случае приобретения имущества за счет такого кредита.

Немаловажным нововведением является принятая норма, согласно которой не облагаются налогом на доходы физических лиц суммы процентов, пени, штрафных санкций, комиссий и т.п., которые прощены кредитором в связи с его самостоятельным решением. Важно отметить, что это правило распространяется и на тех лиц, которым были прощены вышеуказанные суммы, но которые не были погашены до 1 января 2014г.

Также законодатель дополнил новой нормой подпункт 165.1.29 Налогового кодекса Украины, согласно которой не включается в месячный налогооблагаемый доход сумма, которая получена налогоплательщиком от продажи права требования по депозитному счету (вкладу). Таким образом, облагаться налогом на доходы физических лиц будет сумма доходов, которая составляет разницу между суммой средств, полученных вследствие реализации права требования, и суммой приобретения такого депозита (банковского вклада).

Важным аспектом принятого закона, особенно для тех, кто ждет реструктуризации обязательств в гривну, является то, что подраздел 1 раздела ХХ Налогового кодекса Украины дополнен пунктом 8. Данный пункт подтверждает, что не будут признаваться дополнительным благом суммы доходов, образовавшиеся вследствие реструктуризации обязательств в гривну.

Остается лишь верить, что подобные законодательные нововведения, направленные на защиту интересов граждан, будут скорее правилом, а не исключением.

АО «Адвокатская фирма «ADVICE»

Управляющий партнер, адвокат Кулаков Виталий

Останні відео

Звяжіться з нами

044 209 23 52

© «ADVICE» , 2022
01014, м. Київ, ул. Бастіонна, 14А, оф.43
Тел.: (044) 209 23 52, (067) 233 50 58
E-mail: partner@advice.in.ua

Звяжіться з нами

044 209 23 52

© «ADVICE» , 2022
01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 14А, оф.43
Тел.: (044) 209 23 52, (067) 233 50 58
E-mail: partner@advice.in.ua